Вітер ще її не роздягнув,
І дощі сльозами ще не вмили.
День такий один у світі був,
У якому всі усіх любили.
Ще ясніли сонцем небеса,
І світились вогниками грона.
Це калина - ніжність і краса,
Полум'яна, пристрасна, червона.
Листя вже торкнувся листопад,
Швидкоплинно, але ще хай сяє..
Бо притихлий і холодний сад
Кожну мить тепла її чекає.
Вітер що літає між дібров,
Принесе на крилах павутину.
І навіє пісню про любов,
Про найкращу на землі калину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: majra