Як же ясно сяє
Сонце в небесах,
Ніжить, зігріває
Так, що, наче птах,
Також я злітаю
У своїх думках
І лечу до раю,
Що на небесах!
Світлі почування.
Чистії думки.
Ти – моє кохання,
Сонце. Залюбки
Гріюсь я тобою
В ції літні дні.
Теплота рікою
Ллється у мені,
Теплота, якую,
Сонце, ти даєш,
Та, що, мов святую
Воду, з неба ллєш
В вигляді проміння.
Я купаюсь в нім,
І, немов каміння,
Із якого дім
Люди в нас будують,
Падуть в небуття
Й більше не турбують
Темні почуття
Й думи неприємні,
А лиш чарівні,
Світлі та приємні,
Добрі, неземні,
Дивні, надзвичайні
У мені встають
І, мов квіти файні*,
Гарний цвіт дають.
*Файні – діал. Гарні
Євген Ковальчук, 30. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: Євген Ковальчук