Сонця теплота
Тіло огорта,
Серце й душу з ним
Теж. У них вона,
Ніжна, чарівна,
Лагідна. Земним
Цим своїм життям
Тішусь з почуттям
Щастя я в цю мить,
Адже теплота
Сонця огорта,
Ніжить і пести́ть
Так, немов маля
Ненька, і земля
Вся навкруг цвіте
Буйно так. Ще б пак!
Гріє ж вельми так
Сонце золоте.
Сонця теплота.
Радість золота
Й щастя чарівне
Квітнуть у мені
В ці прекрасні дні
З нею. Неземне
Цеє почуття
Хтів би все життя
Відчувати я.
Сонця теплота –
Справжня ліпота*
Й втіхонька моя.
*Ліпотá – заст. Краса.
Євген Ковальчук, 30. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: Євген Ковальчук