ЛІС, Я І СЕРЕДИНА ЛИСТОПАДА
Була у лісі я сьогодні.
Дуби, берези сукні модні
Скинули з тіл. Ну, а ялинки...,
Мов щойно вибігли з картинки -
Усі зодягнені в костюми,
На їх тілах - стійкі парфуми.
Ожина без ягід в корчі,
Та в соковитій опанчі,
Яку не прагне ще скидати,
Хоча до лісової хати
Мороз уже почав вчащати.
Гриби злякалися, втікати
Із місць нажитих почали.
Немає там їх, де були.
Годину мнула листя пріле
Я у ліску, але не стріла - .
Ні білого, ані лисичку,
Ні сироїжку з синім личком.
Грибки жьотруйні бадьоряться-
Вони морозу не бояться.
Пішла без знахідок додому
Я, та не вчула в тілі втому.
Пташечка - співом пригостила.
Ліс - сили влив мені у крила.
Прощалась з ним я - обійняв.
"Приходь, люблю тебе!" - сказав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)