***
Таких свавіль, що, Господи, прости!
Ані терпіти, ні щодня сахатись!
Усюди - хижі лики лжесвятих
і псевдогрішних, що ведуть на страти.
Усе у кучу звержене під гам
неначебто просвітлених і темних,
де совість никне як дешевий крам
на відступів потовчених раменах.
Де кожен порух - знову до свавіль.
І кожне "ні" вмивається сльозами.
Дрижить на шторм недобре отчий кіль,
між хвилями залишений без тями.
Що, видається, вже ось-ось впаде,
не винирне з наступного провалля.
Та хтось іще глаголить про Едем
і кличе рухатися далі, далі, далі...
Попри безраддя і вали жахіть,
і зради чорні не чужих лукавих,
наш світ стоїть, усе одно стоїть -
змагає не такої яви!..
5.11.36 р.
Ілюстрація: Борецька Надія "Шторм"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: Леся Геник