Дощ тупцює по бруківці,
Капає з дахів,
Котик лапками... в калюжі
Весело побрів.
В зубах — квітка чарівная,
Мов морська зоря.
Поруч кружать парасольки —
Парус корабля...
А де квітка чарівная —
Мальва там ясна
Розцвітає хоч і в осінь,
Наче то весна!
А де квітка чарівная —
Мальва там ясна
Розцвітає хоч і в осінь,
Наче то весна!
— Добрі люди! Зупиніться!
Казку я приніс!
Котик ніжно промовляє —
Ходив зрання в ліс.
Та й знайшов у нетрях давніх
Цей чарівний квіт!
І приніс до вас з ним казку
Із минулих літ!
А де квітка чарівная —
Мальва там ясна
Розцвітає хоч і в осінь,
Наче то весна!
А де квітка чарівная —
Мальва там ясна
Розцвітає хоч і в осінь,
Наче то весна!
Тільки щось ніхто не чує,
Котик геть сумний...
Опадає листя з квітки,
Плаче дощ з-під вій.
Озирнувся сумно котик,
Серцем запалав
І під дощ листком осіннім
На бруківку впав.
Дощ тупцює по бруківці,
Капає з дахів,
Котик лапками... в калюжі
Весело побрів.
В зубах — квітка чарівная,
Мов морська зоря.
Поруч кружать парасольки —
Парус корабля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)