Сонця серпанок роси збирає,
А тракторист вже поля засіває.
Золотом в землю поляже зерно,
Нива рівненька, немов полотно.
Пахнуть духмяно покошені трави,
Небо і сонях це колір держави.
Морем буяють безмежні жита,
Тут, на землі, пролітають літа.
Кожен саджає бажання й надію,
Кожен благає із неба стихію.
Гулом комбайна співають жнива,
Свято велике і людям хвала.
Славимо тих, хто народ наш годує,
Тих, хто у полі із ранку працює.
Хай буде щедрою наша земля
На стигле колосся і безмежні поля.
Вічно живи український наш край!
Символ села-запашний коровай.
Ми на землі, мов безсмертне коріння,
Вродить добро і нове покоління!
15.11.26р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2026
автор: Степан Олександр