Коли ти повінчався з самотою,
Й думок – вагон: я той, чи вже не той,
То зупиняєшся перед святою:
Хто саме оцим світом править? Хто?
На це питання відповідь чекає
Давно все людство, а її – нема.
А може, переміг тоді ще Каїн?
А може, правда все іще німа?
Тож відповідь шукаємо і досі,
І людство досі в пошуках його.
Сивіють від важких думок і коси,
Але надії жевріє вогонь.
Ще буде на планеті нашій свято,
І голос правди всюди забринить.
І заживуть народи, наче браття,
Не знаючи ніколи вже війни.
31.10.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2026
автор: Ганна Верес