***

                     
Пливуть,  пливуть  у  даль  мої  роки,
У  сивочолу,
Де  падають  згорьовані  зірки,
Що  ще  учора
Німий  цей  осявали  небокрай,
Раділи  веснам  –  
Чи  хтось  у  невідомий  світ  зібравсь  –
Зламались  весла…

І  серденько  моє  печаль  стиска…
Чому  ж  так  рано?
Сльозою-сріблом  біль  з  очей  стіка:
В  душі  теж  рана…
То  небо  у  полоні  зоряниць
Турбує  душу,
Але  не  вмію  вічність  зупинить,
Що  зорі  тушить…
                                                         29.10.2026.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2026
автор: Ганна Верес