Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько,
Що здається ось-ось ненароком торкнеться землі,
Їх відносить далеко кудись шалапут той вітрисько,
Потім спати вкладається в ясена та й на гіллі.
Той скрипить, ніби вітру співа колискову
Або в казку цікаву запросить тихенько його.
Вітерець відпочине, тоді пустуватиме знову
І шукатиме він усе нових веселих пригод.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2026
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський