Пора рапсодії


Така  пора  -  голосить  і  голосить  
Рапсодія  між  світлом  павутин.
Згасають  клени  -  зупинити  б  осінь
І  вічне  це  вертання  самоти.

Густі  тумани  стежки  замережать,
Так  холодно  і  святочно,  а  втім  -
Скажи,  чому  бентежить  ця  пожежа,
Що  перейшла  з  верхівок  до  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2026
автор: Олена Жежук