Я уявляю себе глиною
Що набуває різних форм
То перетворююсь цеглиною
А то в шляхетніший фарфор
За образами мерехтливими
Думок, ідей коловорот
Сервіз молочний з переливами
Або запечений шамот
А в когось — військо терракотове
У когось — замки з порцелян
А в мене — в блюдці бергамотовий
Та з філіжанки п'ю тим'ян
Живу цією я ліпниною
Не випускаючи із рук
Усе життя одною дниною
Поки веде гончарний круг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2026
автор: Сергей Рекун