[youtube]https://youtu.be/oTY5fg0Wow4?si=dr5me-w4-ZEy0Z56[/youtube]
Зажурилась пізня осінь,
Настрій щось не той вже став.
Ти була щаслива й досі,
Поки перший сніг не впав.
Притрусив барвисте листя,
Мають інший вид дерева.
(Знає осінь: зима близько),
Вбрався сад у цвіт вишневий.
Ось зима, що може скоїть!
Вітер бачить і все знає:
Треба осінь заспокоїть.
Її настрій серце крає.
Потекли осінні сльози,
Ну кому тут пожалітись?
Раптом вид уже серйозний:
Досить сльозам оцим литись!
Ще в зими немає сили,
А робила все на зло.
Осінь просто помилилась,
Від душі все відлягло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2026
автор: Н-А-Д-І-Я