[b]серце трудами рук живе
та колоситься житом серед поля
кличе жучків щоб в танець йти
та не гриміти гучно в барабани долі
квіти принести радістю від щасть
які несуться вже вітрами звідусюди
тільки люди ...
блукають ще чомусь в чужих серцях
плануючи там лиш загубу
й знищення воєнних днів у лиха
навідні що дронами летять на слух
людських який в потузі
серед димів у позіхання лиха ще сидять
куди пакуєте ...
серця ще дихають
а їм отруйними димами мстять
за те
що правдою жили
й любов у світ для всіх давали . [/b]
09.11.2024 19:30:31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2026
автор: Іван Українець