✍️ «Солдатські небилиця…» ✍️


***

(Побрихеньки  з  окопів.🤣.)

***

І..,  ось  так  —  тихенько  провадиш  свого  "Мавика"  та...  йдеш  назирці,  за  ним  —  щоби  не  загубився,  а  тут  :

Стояти..!  Ти  куди  преш..?  Ану  кажи  "Паляниця"..!

Ага,  вже  :  укрзалізниця,  де  їхала  паляниця,  а  там..  

Цить..!  Тихо..!  Чуєш..?

Так..!  Щось  гримить...

То  ти  преш  на  москалів...

Які  москалі,  золотце..?  А  де  я..?

Біля  Харкова,  а  там  далі  —  кордон...

Що..?  Та,  як  так..,  я  ж  лише  "Мавика"  свого  провадив,  аби  не  заблудився  він...

Куди  провадив..?

В...  Військова  таємниця  це...  Понятно..?

Ти..,  "таємниця"..,  звідки  йшов.

З  Києва..    Ой..!  Військова  це...

Ясно..!  

Що..?

Дай  гляну.  Ого..!  Та  твій  "Мавика"  на  Уралі...

Та  знаю...

А  ти  тут...

Не  знаю...

Як..?

Сам  би  хотів  знати..,  бо  то  так  поволі,  щоби  не  загубився  він...

Стоп..!  Попереду  "орки"..,  три..,  бачу...

Де..?

Зліва,  на  2-і  години...

Ага...  Засік  вже...

Треба  би  їх  прикандичити.,  а  чим..?

Чекай,..  я  маю  "малого"  свого..,  тата    великого  "Мавика".  Глянь  —  "Тузік".  Вже  три  рази  вцілів...

Ну,  то  пошли  —  хай  їх  розметає,  якщо  має  чим  —  тих  "орків"...

Він  все  має.  Давай  малий  —  не  підведи.  Гавкни  їм  файно..!

Ти  —  "западенець"..?

Та..,  я  з  Лемберга,  що  в  Галіції...

Не  чула...

О-оо..!!!  Попав  малий..!  "Тузік"  —  до  мене..!

Стій..!  Далі  не  йди,  бо  там  мінне  поле.

Звідки  знаєш..?

Та  в  мене  така  штукенція  нова  є,  що  бачить  під  землею  все.

Слу-ууу-ухай..,  а  давай  глянь  в  мене  —  на  Уралі.  Там  має  бути  під  землею...

Що  ти  хочеш  там  бачити..?  Там  —  одні  ліси..  

Знаю..!  Десь  там  мали  би  бути  охоронці.  Тепловізором  якщо  глянути  —  червоні  такі.

Ага..!  Та  там  під  землею  купа  народу,  а  навколо  ще  скільки  охорони.

Де..?

Скидаю  координати.

Отримав.  Клас.  То  є  воно...  Заходжу  на  знищення.

Ба-бах..!!!

Дякую,  мала..!  Поїхали  зі  мною.

До  Києва..?

Так.  Кави  файної  вип'єм.  Пригошаю..!  А  там  —  можна  і  до  Європи  у  відпуску...

Та  ні,  краще  до  мене  в  бліндаж.  Обігрієшся.  Своїм  повідомиш  про  виконане  завдання.

Ото,..  можна..!

Погнали..?

Веди,  мала,  а  я  за  тобою.  Сабантуй  зробимо.

Ага..!  Не  часто  головний  бункер  москалів  знищують.  До  речі,  я  —  "Лапка".

А  я  —  "Француз".

Там  був..?

Ще  є  —  в  Парижі...  Просто  "Мавика"  провадив  і...
___________________________________
13.11.2026;  Paris  (Aurora)  
================================

(!!!)

Небилиця  —  це  жанр  фолькльору  та  художньої  літератури,  що  являє  собою  усну  чи  письмову  вигадку,  неправду,  нісенітницю,  або  розповідь  про  те,  чого  насправді  не  існує...  

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

Основні  особливості  небилиць  —  Алогізми  та  абсурд  :
Події  суперечать  законам  логіки,  фізики  та  природи...
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

У  фольклористиці  жанр  небилиці  вивчений  мало...

================

(!!!)

Сабантуй  (у  татар  і  башкирів)  —  це  сполучення  двох  слів,  де  перекладом  існує  народне  гуляння,  як  «свято  плуга»...

(Вікіпедія)

================

Автор  :::

 Катинський  Орест

https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=528248

 (Katynskyy  Orest)

================================



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2026
автор: Paris