Як у чистім полі вітер гне тополю,
А вона так мужньо бореться в ту мить.
Кожна гілка нервом аж тремтить від болю,
І листочок кожен падає й болить.
У житті так само, часом неможливо,
Витиримати бурю, шторм і ураган.
Не під силу людям зупинити зливу,
Важко побороти фальш, брехню, обман...
Ти ідеш по краю, шквали з ніг збивають,
Та свою дорогу мусиш ти пройти.
Віра і надія всесвіт твій тримають,
Піднімають вище зла і суєти.
... А коли буває гірко і нестерпно,
І схилитись годі на чиєсь плече.
Сльози підступають до очей від серця,
А тоді, неначе вже й не так пече...
28.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2026
автор: majra