Чи це літо у гостях у осені,
Дні високі світлі диво-красені.
Небеса, неначе ниви скошені.
Ранки гарні, мовби трави росяні.
Миті радості, що дітки цяцяні.
Клени, як церкви, вже позолочені.
Барви сплять, немов жар - птиці змучені.
Пари ходять поруч щастям вінчані.
Проростають ще сонцЯ у осені…
Холоди ж, як гості йдуть непрошені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2026
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР