Осінь —
час прощання
і прощень,
час загострень,
спогадів,
відплати…
Осінь —
доля мрійників,
а ще —
тисячі листів
без адресатів…
Наша осінь —
стежка золота,
тихі дні
у світлій позолоті,
крапля меду
на хмільних устах
і вогонь,
закований у плоті…
Дякую
за сонячні дари!
Вздовж доріг —
дерева —
сиві лосі…
Як же самозречено горить
полум’ям незгасним
наша осінь…
12.11.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2026
автор: Ірина Білінська