Знову -дощ,знову-дощ,без кінця і без краю,
Серед цього дощу я у мряці блукаю,
Серед осені враз я розшукую літо,
Там ,де є спів пташок,там,де є пізні квіти.
Сіре небо,брудне,дощ іде без зупинки,
А я бачу усе ж білі літні хмаринки,
І алеї в квітках і вечірні серпанки,
Бачу дні без війни і яскраві світанки.
Дощ пройде,дощ мине,буде сонце сіяти,
Бо життя це одне,інше -годі шукати.
Різні ночі і дні,різний клімат й природа,
Та ми в себе одні і життя,як погода:
То у думках дощить,то в них сонечко сяє,
І це наше усе таке різне буває.
12.11.2026 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2026
автор: Руслана Сапронова