Снайпер ніколи не здається
Ніколи не буває один,
Якщо командир не той ким здається,
Снайпер веде свій загін...
У полум'ї битви прикриє
Спини і серця вірних братів
Плани підступні розкриє,
Ще до того як ворог ступив...
Хаос на полі бою шалений,
Космопіхота й Старійші у битві....
Загинув генерал імперської гвардії,
Наш командор зник у пітьмі...
Солдати хочуть тікати,
Налякані полум'ям битви,
Хто буде відвагу в серцях їх плекати?
Хто здатен у бій їх повести?...
А роботи кришать безодню,
Варп павуки крізь імлу сновигають,
Танцює трикстер танець безповоротній...
Голови піхоти злітають...
" Моя гвинтівка- це моя сестра"
Зненацька за спиною прозвучало...
Солдати взводу стрепенулись,
Почувши слово гостріше меча...
"Моя робота, моя клятва.
Бий єретика, убий мутанта,
Невірного віддай у руки смерті,
Мчи у перед у світлі Його сяйва"...
За Імператора! Кричить всім снайпер...
Всі хочуть вічно жити? Чого всілись?
Хапайте кулемети і гранати,
Наш час настав, ми довго засиділись...
Міняйте роботів, ставте пастки на варпів,
Хай павуки відчують нашу силу,
Космопіхоту ми прикриємо- артилерією вшкваримо...
Все спалимо, якщо на те нам хватить сили...
І здалеку імперська гвардія тримає,
Дає самим ельдарам прочуханки...
А снайпер він не спить він бачить, вірить...
Шукає мить, вікно в пекельнім тим сум'ятті...
Свою гвинтівку заряджає вправно,
Позиція найвища - на дзвіниці...
Урахувавши, вітер, паралакс звичайно,
Він припиняє танець арлекіна знісши йому макітру....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2026
автор: DarkLordV