Сонця теплі промінці
Лагідно так гріють
В літні дні прекрасні ці
І неначе сіють
Світлі, добрі почуття
У душі та серці,
Темні, злі у небуття,
З ними б’ючись в герці,
Відправляючи навік,
Щоб на світі цьому
Я не коротав свій вік,
А лиш жив на ньому
В щасті світлім, чарівнім,
А також в любові,
Щоб вели мене на нім
Миті пречудові
Протягом всього життя,
Доки не порветься
Нить його без вороття,
Доки не минеться.
Сонця теплі промінці.
В них я потопаю
Солодко у літні ці
Дні, що проживаю.
Ніжать, пестять мило так
Всі вони собою.
В серці я цвіту, мов мак.
У мені рікою
Протікають почуття
Й думи лиш прекрасні,
Вигнавши враз в небуття
Всі недобрі, жасні.
Сонця теплі промінці –
Просто насолода,
Що дарує нам в дні ці
Матінка-природа.
Євген Ковальчук, 28. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2026
автор: Євген Ковальчук