У корі лісних дерев
Не почуєш вітру рев -
Тихо там ховає коди,
Вічності буття клейноди.
Таїну тримає ліс -
Коренем у землю вріс
Попід небом у мовчанні,
В невід'ємнім поєднанні.
Не сховати від землі
Навіть в непробудній млі -
Те, що іншим недосяжно,
Зчитує вночі уважно.
Їй світила шлють свій знак,
Бо без неї аж ніяк!
Кожна зірка на вершинах
Бачить відблиск у глибинах.
В тихій мудрості віків,
Поміж снів, часів, років,
Світ пульсує, наче серце,
В нескінченному озерці. 11.11.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2026
автор: Lana P.