Осіння сльота йде понуро,
Поникло листя у саду,
А згодом впало і зітхнуло,
Коли влягалось на траву.
Сховалось сонечко за хмару,
І стало тужно на душі,
Немов повторює хтось мантру,
Як б’ють краплини дощові.
Легеньке чується відлуння,
Мінорних звуків у імлі,
Нудьга — невидима злодюжка —
Крадеться тихо по землі.
Тож нумо, скрипочко, дай жару!
Мажорні звуки запали,
Гукай-но подружку гітару,
Ми ще не кликали зими.
І квіти осені зів’януть,
Дерева голі теж сумні,
Стоїть на підвіконні кактус,
Колючий, мабуть, у журбі.
Тож нумо, скрипочко, дай жару!
Мажорні звуки запали,
Гукай-но подружку гітару,
Ми ще не кликали зими.
Слова - Liza Bird
Музика та виконання - SUNO
Музика створена за ідеї та промту - Aleksander Kharitonov
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2026
автор: liza Bird