Псалом 407. Світ є, бо Світло є

Образу  Отчої  Іпостасі,  
Сину  Божому  —  Христу  Ісусу,
і  Всеславній  Всенепорочній  Діві-Матері
Марії
присвячується  в  любові  і  в  упованні



Боже,  спрямуй  дгори  по  драбині
де  Твої  розташовані  ятки
                                                                 всі…
бо  світло  з  імен…
й  висипаються
й  сипляться  
інтереси  задачі…
де  й  називання  
всіх-всіх  —  до  усіх…
якщо  ж  нема  святості  —
не  до  Тебе,  до  себе
значитимуть…

І  хто  ж?..  —
Любов  серця!  тихе  ускромнення  цілісності…
— складають  багатства  усі
Тобі
в  серці…
вже  ж  віддали  Тобі  серце:
там  й  серце!  —
де  багатства  всі  ці!

«Сину,  
дай  мені  твоє  серце…»  —
просив  Ти,
як  Бог  —  це  Ти
так  як  і  Педагог!..
Й  зразу  перевертається  —
Всесвіт!..
все  до  неба  тож  в  світлі
чи  ж  один  —  усе
                                           в  світлому  світі…
Слове,  й  прийматимеш,  
й  вже  приймаєш,  —
й  «конвертів»
і  без  ліку  ще  й  прозелітів!..


31.10.2026,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович