Хто на лавочці сидів
Хто на вулицю глядів
Я співав, Борис мовчав
Миколай ногой качав
Діло було ввечорі
А робити нічого
Грач нахохливсь на заборі
Кіт згорнувся у сінцях
Тут сказав хлоп'ятам Боря
У серцях
- У мене в кишені цвях
Ой ти, ах..!
Раптом, я застрягну в ліфті...
Вибератимусь на лігтях
По цвяхах
- А у нас водопровод
Лопнув, от!
І учора були гості
Поліцейські,
Бо залило нас по кості
Ми ведром черпали в злості
От, потоп!
- А у нас в квартирі газ
Оце— раз!
Ми готуємо ефектно
З ним нам краще ніж з електро
В десять раз!
- А у нас немає світла
Розрядлось все що світить
Не везуть до нас дрова
Оце - два
- А із нашого віконця
Площу видно, де скрізь - лід
А із вашого— озерце і привіт...
Там шахід пірнув до донця
На той світ
Водолази діставали
Ще й ракету упіймали
От, приліт!
- А моя, сказала Ната
Не скупиться на донати
Мама каже цей донат
То— на персик чи гранат
Вона каже ці донати
Хлопцям будуть помагати
- А у мене мама кухар
І кондитер і стряруха
- А у Тані адвокат
- А у Вані мама швачка
І любителька рибачка
Мами наші дуже рідні
Мами дуже нам потрібні
Діло було вечором
Сперечатись ні з чого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2026
автор: Сергей Рекун