небо тут небо там
темінь пошкрябана до краси
може ми легковажні
у зірок цілих п’ять плечей
щоб нести на них тягар ночі
небо тут небо там
камінці в потоці потерті
до форельного блиску
придонними пастухами
випасають себе
смиренням і глибиною
черпай долонями
відбитки своїх очей із води
розчепір — хай тікають назад
так бачитимуть усе що
пройшло крізь пальці
майже по-пташиному тонко
тягнеться слід небувалого
непевний
недосконалий
внутрішнім швом зашивається
в небеса
мулятиме не зразу
11.07.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2026
автор: Тарас Яресько