О золота осене, листопад, листопад!
Поверни літо - літечко назад.
Там пахне медами берег ріки
Падають зорі на щастя з божої руки.
Літаю я у мріях між хмар, як дитина
Милуюсь, як цвіте тополина.
Розправила руки - крила лечу,-
Як журавка вдихаю у волю доскочу .
Зайшла я у прадавній ліс неначе у храм
А тут ростуть гриби опеньки нам.
Милуюсь гаєм, золотом дібров
Слухаю псалми священну мессу з молитов.
Дуб наче чернець біля вівтаря в поклоні
Молиться Всевишньому на троні.
Дякує за соняний день землі.
За всяке добро , і за солов'їні пісні.
Стою мовчки слухаю музику органну
Стрічаю сонечко із туману.
Піду у сад ,де достиг виноград
Поверну в золоту осінь - літо ,ще назад.
А день розлився, як океан у молоці
Тримаю кленове листя в руці.
Вітер розпліта листя тополі
Він на сцені нині грає головні ролі.
Купається верба в молочній річці жовтня
Пливе корабель місяця повня.
Сонечко вполудень від сну встає
Золотава осінь земні дари роздає.
В саду вітер яблука циганки натрусив
Час у клена листя озолотив.
Падають горіхи на отави
Збираю в кошик рими - небесні октави.
Я зріла в літах жінка ,як золота осінь
Розпускаю свої пишні коси.
Бо я ,ще юна весна у душі
Люблю музику дощу , і ліричні вірші.
Люблю я кожну пору року , цей ясен світ
І не важиво скільки мені літ.
Я красива, як золота осінь
Ловлю блаженну мить в росяних травах боса.
Літаю у думках наче сизокрилий птах,
Там ,де цвіте маків цвіт у житах.
Обіймаю берег ріки крильми
Не боюсь заметіль білої - білої зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2026
автор: Чайківчанка