Похмуро тягне покривало
Осінній день з рудих садів.
Так вогко, тьмяно, сонця мало,
І став важким тягар трудів.
Тумани навівають втому,
Сумна імла готова впасть.
Пішло тепло, і геть із дому
Безжурність миттю зникла — шасть!
Дощі співають колискові,
Думки вкриває тихий сон.
Вітри засвищуть в дні зимові,
Зима займе свій сніжний трон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2026
автор: moden