Війна... негадано неждано
Жорстоко обірвала плани.
Внесла розруху, сум'яття,
Чиєсь закреслила життя.
Вже стільки років і донині
Війна лютує в Україні.
І кожен біль цей відчуває,
Війна у кожного стріляє.
Шматує душу, ранить серце.
Щодня ми всі за крок від смерті.
А світ торгує, співчуває,
Та вже ніяк не помагає.
Лещата зраджено зімкнулись,
Затихли всі і відвернулись.
А Україну розпинають,
З усіх сторін вже добивають.
І плаче Бог, в зажурі люди.
Одне питання - що ж то буде?
Втоптали у сніги калину,
Продали бідну Україну...
Чужі купці і гендлярі,
Американські лихварі.
Аби пуjлу в креmлі вгодити,
А Україна хоче жити!
Ніхто не бачить і не чує.
Європа спить, "краснов" торгує..
І ніде, ніде правди діти,
Настав кінець землі і світу.
Хоч ми втомились до знемоги,
Та не зіб'ємося з дороги.
Ми віримо собі і Богу,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: majra