Провина (пісня)
https://youtu.be/rJGz7idKOmo?si=pufHmK4mPJ0JzHEx
Злітає памʼять у простори,
Де наш лишився теплий слід.
Не стерли все минулі роки,
Там від кохання танув лід.
Приспів:
Провина наша, що берег не той обрали,
Провина наша, що ми так кохали.
Де ненароком сипле листям,
Під ноги шлейфом багряним.
Гуляє вітер передмістям,
Життя здається нам легким.
Приспів:
Провина наша, що берег не той обрали,
Провина наша, що ми так кохали.
Насправді люди живуть і досі,
Вони в дорозі без кінця.
Шукають те, що не втрачали,
Те що колись прийшло в серця.
Приспів:
Провина наша, що берег не той обрали,
Провина наша, що ми так кохали.
Провина наша, що берег не той обрали,
Провина наша, що ми так кохали.
Кохали!
10.10.2026
Автор Олена Соляник©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Олена Соляник