Моя душа і серце повні
Прекрасними чуттями.
Усі ці почуття чудовні
Люблю я до нестями.
Плекаю їх я, наче мати
Своє маля кохане.
Тримаю й буду їх тримати
В собі. Життя ж бо й дане
Всім нам, щоб їх лиш відчувати
На світі неземному,
Щоб ними світ цей весь сприймати,
Усе, що є на ньому.
Прекрасні почуття я ції
Весь час в собі плекаю,
І навіть в миті непростії,
Бо ними ж їх долаю.
Вони – мого життя основа,
Його найвища сутність.
Не можу підібрати й слова,
Щоб їхню самобутність
Усю прекрасну передати.
Насправді неможливо,
Бо ж почуття ці відчувати
Цілком лише можливо
І, наче зерна, посівати
Їх у серця людськії,
Щоб з ними більш не відчувати
Лиш почуття важкії,
Що краять серце на частини,
Неначе ніж хлібину.
Прекрасні почуття людини
Окрашують людину,
А також добрі вчинки, дії,
Пробудженії ними.
Лиш з ними проминуть лихії
Часи, лише із ними.
Євген Ковальчук, 28. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Євген Ковальчук