Життя прожить - не річку перейти:
І легко може буть, й натхненно, й часом важко…
Та ти ідеш у своєму, у власному взутті,
І що робить тобі щоразу знаєш ти, лише один, свою підказку.
Ідеш по смугах як по зебрі ти:
То чорна вистрибне, то знову простягнеться біла,
Але у цьому - і принада у житті,
Щоб цінувати все, що маєш, розуміти, що ще хочеш і на що є сила.
Життя мета - у кожного своя,
Та сенс життя - його прожити
І взяти шанс, який дає дорога в світі ця:
Себе і світ свій, в першу чергу, для себе самого -навстіж розчинити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Irusia