Кохання першого цілунок
Несем через усе життя,
Мов долі світлий подарунок
Серед поразок і звитяг.
І хоч гриміли часом грози,
Та пам’ять зберегла його,
Не зміг і холод заморозить,
Бо душу грів його вогонь.
Кохання першого цілунок –
Слід особливий на устах,
Таких цнотливих, ніжних, юних.
Він важить більше за листа:
У нім – зізнання у коханні
І чистих почуттів потік,
І в щедрості двох душ змагання,
Попри обставини і вік.
Кохання першого цілунок
Проносить пам’ять крізь роки,
Бо це життя медовий трунок
І неповторний, і крихкий,
Тож не завжди вуста кохані
Із нами поряд у житті,
Давно уже хтось – пан, чи пані,
Й вуста давно уже не ті,
Але той перший поцілунок
Свій слід у душах залиша,
А мо’, це долі подарунок,
Коли закохана душа,
Тоді вогнем палає серце
І зайвими стають слова,
Й лунає особливо скерцо,
І ця мелодія нова.
Усе ж кохання поцілунок
Солодший всіх-усіх медів,
Хто смакував цей дивний трунок,
Душею й тілом молодів,
Адже, хто пив кохання чари,
Той не забуде вже його,
Воно ж звичайне й незвичайне,
Підтримує душі вогонь.
22.10.2026.
.© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Ганна Верес