За що, Боже, нас караєш
Муками такими,
Болем кожне серце краєш,
Думками гіркими?
Чому ж , Боже, так багато
Горя наділив нам:
Горять люди, поля й хати,
Дзвін луною лине?
Чи ж ми, Боже, найгрішніші
На планеті нашій,
Що діточок найгарніших
Убиває раша?
Чому ж, Боже, їй дозволив
Пекло влаштувати?
Чи не за те, що ми волю
Вмієм шанувати?
Чи ж є міра цьому горю
І сльозам сирітським,
Крові вже не ріки – море
В землях українських.
Чи молитву нашу щиру
Зупинив десь Каїн,
А прохання щастя-миру
Досі десь блукає?
Адже Ти усемогутній,
Володарю світу,
Мирне подаруй майбутнє
України дітям!
9.10.2026.
© Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Ганна Верес