А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Чи прийде додому та радісна звістка?
Чи вистачить сил нам дійти із сузір'ям?
Чи все, що шукалось розвіється димом?
А може, воскресне очищення злива,
І знов гомонітиме щастям подвір'я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Світлая (Світлана Пирогова)