ранок у кронах
жебрацтво і блиск —
там де тінь виявляє розколи
в своїх рядах
сполоснутися лісом.
порізатись при говорінні.
чіплятися за невидиме й важливе
самою лиш потребою в нім —
так порожні гнізда лежать —
шліфувальними формами втрат
на конвеєрній стрічці вітру
їхні прутики
ще тримаються міцно
мов свіжі спогади
крихка дипломатія
пам’яті й забуття.
тонка межа між
опором і опорою
верхівки хитає
не вітер
а висота
22.03.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2026
автор: Тарас Яресько