Ніщо мене не радує

Ніщо  мене  не  радує...  нічого,
Шукала  б  щастя,  та  не  знаю  де.
Бо  навіть  та  провірена  дорога,
Тепер  уже  нікуди  не  веде.

Ніщо  мене  не  втішить,  добре  знаю,
Час  не  поверне  ті  найкращі  дні.
Які  здавались  найдорожчим  раєм,
А  їх  так  мало  видалось  мені.

Чомусь  мені  не  посміхнулась  доля,
Мабуть,  вона  сміялася  здаля.
Зламає  вітер  й  дуба  серед  поля,
Якщо  його  не  втримає  земля...

А  я  сама  своє  тримала  небо,
Сама  собі  опора  у  житті.
В  хвилини  скрути  я  сама  для  себе
В  пітьмі  шукала  зорі  золоті.

Чи  щось  мене  здивує?  -  вже  й  не  знаю.
Чи  розчарує?  -  теж,  мабуть  що  -  ні.
...  Та  уві  сні  я  до  цих  пір  літаю,
І  так  від  того  солодко  мені!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2026
автор: majra