Я ваша!

Як  тільки  народилась  я,  
Відразу  ж  почалося:
Бабуся:  "Мої  брівоньки",
Дідусь:  "Моє  волосся!"
"Стрункі,  як  в  мене,  ніжки!"
(Це  тітонька  Януся).
-  А  може,  моя  дівчинка?  -  
Запитує  матуся.
Її  я  народила,  
Із  нею  їм  і  сплю.
Із  нашої  родини
Її  найбільш  люблю.
На  свято  і  у  будні
Читаю  книжечки.
-  А  я  пишу  із  нею
І  вірші,  і  казки.
-  А  я  у  парк  і  в  школу...
-  А  я...  -А  я...  -  А  я...
Мені  вже  по  приколу:
Ну  що  це  за  сім'я!
 -  Та  ж  не  сваріться!  Раду  дам,  
Бо  в  нас  не  лад,  а  каша.
Не  дідова,  не  бабина,  
Не  тітоньки.  А  ВАША!
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2026
автор: Лариса Журенкова