https://youtu.be/EAQBvvOACuU?si=3QabT7eq2_gI7PkR
П́ідтесала я гострі кути...
Підлатала пошкоджену стріху...
Отепер ми з тобою на "ти",
Мого серця розрадо та втіхо!
Приспів:
Добігає хуткоплинний
Час до крапки чергової.
Розумінь гірким полином
Пізня осінь рани гоїть,
Там, де крайнощі суттєві
Непохитну флегму нищать.
Досить гойдалок чуттєвих!
Рівновага. Спокій. Тиша.
Розчинилася мли пелена
І з'явилося сонце у небі...
Я нарешті торкнулася дна...
Мені більше нічого не треба!
Приспів:
Відлягло... попустило... зійшло
В небуття відчуття недоречне...
Трансформуюча мить ста́тус-кво́ –
Це розв'язка вузлів, а не втеча!
Приспів:
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSp6tDkBc/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2026
автор: Олена Студникова