Сумує птах на дереві у полі.
Сумує срібним сумом птах.
Віддав життя у руки долі.
Сивіє мудрість літ в його очах.
Над чистим полем птаство лине,
І плаче чорними слізьми із висоти.
Гудуть у хмарах літаки невпинно,
Стоять німі зажурені мости.
Пугач мовчить назустріч ночі,
І сови пильно дивляться з дерев.
Заснули трактори. Погасли очі.
Замовк вантажівок невтомний рев.
Земля втомилась і затихла.
Гойдає вітер зморене гілля.
Заплакало дощами небо.
Вже сплять натруджені поля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2026
автор: Сем Діма