А осінь розкидає листя,
Радіє зміні кольорів...
Тільки садочок зажурився
Впродовж останніх вечорів.
Оголені гілки дерев,
Мов руки тягнуться у небо,
Бере за душу легкий щем —
Та й ніби так воно і треба.
Попереду примхи зими,
Не всі, здається, ще готові...
Стелила осінь килими
З великої до нас любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2026
автор: Grace