Вогонь прекрасних почуттів


Вогонь  прекрасних  почуттів
В  моїй  душі  горить,
Які  відчути  я  хотів
Давно.  Прийшла  ця  мить.

Вогонь  прекрасних  почуттів
Так  ніжно  зігріва,
Що  я  не  підберу  і  слів,
Щоб  передать.  Слова

Все  ж  не  підвладні  почуттям,
Хоч  виражають  їх,
Та  не  цілком.  Кажу:  затям
Це  й  почуттів  своїх

Прекрасних  не  втрачай  повік!
У  них  же  сенс  життя.
В  своїй  душі  тримай  весь  вік
Прекрасні  почуття

І  ними  з  іншими  ділись,
Щоб,  наче  ті  річки,
Вони  у  кожному  лились,
Щоб  люди  залюбки

В  цім  світі  жили  кожну  мить,
Впродовж  всього  життя,
Допоки  не  збіжить  умить
Воно  без  вороття!

Вогонь  прекрасних  почуттів
В  моєму  серці  теж
Пала  іще  із  перших  днів,
Моментів,  адже  все  ж

Для  цього  і  дано  життя,  –
Щоб  тішитись  лиш  ним,
Хай  і  мине  без  вороття,
Розтане,  наче  дим,

Воно  у  кожного  із  нас,
Коли  його  мине
На  світі  цім  невпинний  час,
Чого  він  не  мине.                                                              



Євген  Ковальчук,  25.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2026
автор: Євген Ковальчук