"Я прощаюся з думками…"

*****

Я  прощаюся  з  думками,
Також  почуттями
Темними,  які  часами
Маю.  До  нестями

Світлі  думи  й  почування
Я  люблю,  кохаю.
Доки  не  мине  остання
Мить  моя,  бажаю

Їх  я  мати,  відчувати
Кожну  неповторну
Мить  життя,  що  дала  мати,
В  мить  цю  чудотворну.

Їх  запрошую,  впускаю
В  голову  та  душу,
Мов  у  дім,  бо  я  бажаю
Щиро,  також  мушу

З  ними  бути,  щоб  відчути
Неймовірне  диво
Світу  і  життя,  збагнути
Їхній  сенс.  Можливо?

Так,  можливо.  Лиш  відкрити
Слід  і  розум,  й  душу,
Світло  мудрості  впустити.
Це  зробити  мушу

Я  і  кожен  з  нас  в  цім  світі,
Доки  серце  б’ється
Взимку,  навесні  і  вліті,
Й  восени.  Дається

Лиш  одне  ж  життя  на  ньому
Нам  й  воно  минає,
І  мине  колись.  Усьому
Є  кінець.  Всяк  знає.

Тож  життя  ми  цінувати
Все  повинні,  люди,  –
Як  належить  проживати
Завжди  та  усюди.                                                                  



Євген  Ковальчук,  24.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2026
автор: Євген Ковальчук