***Чи від нині можна лиш мовчати?

***
Чи  від  нині  можна  лиш  мовчати?  
Скривдженого  слухати  дарма.  
Болота́  зібгались  коло  хати.
Та  нічого,  вибілить  зима.

Аби  так  ще  можна  було  з  честю!
Совістю  чи  чесністю  бодай...
Знову  світ  божкам  дебелим  лестить,
підігнавши  всіх  над  згубний  край.

Тільки  й  того,  ще  співає  пташка
десь  в  осіннім  листі  без  надтуг.
Важко  нині.  А  кому  не  важко?
Оре  по  камінню  отчий  плуг.

Оре  і  виорює  коріння.
Свищуть  зголоднілі  сокири́.
Все,  що  залишають  -  оніміння
і  сумні  сполохані  вітри.

Що  розкажуть  їхні  очі  дітям?
Та  й  чи  стануть  слухати  вони?
Душать  нині  правду  під  софітом.
Кажуть,  умирає  від  війни.

3.11.2026  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2026
автор: Леся Геник