В обіймах осені давно.
У косах марево сивіє.
Терпким було життя вино,
Жита не раз відполовіли.
Цьогоріч ще і овдовіла.
Відпахла літечка пора,
Відпалахтіли маки в полі,
Сивіють пагорби Дніпра,
Не нарікаючи на долю.
Що завтра буде – невідомо.
Молитвою живуть уста
За сина, внуків, батька, брата,
Їх кров, гаряча і густа,
Ординців має покарати.
Зруйнує московитські грати.
В обіймах осені живу,
Коса від віку посивіла,
Надію ж маю не нову,
Що Україна буде вільна.
Так, буде Україна вільна!
17.10.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2026
автор: Ганна Верес