В очах не читається радість,
Та всупереч я пронесу,
Кохання душевного святість
Та доброго серця красу.
Я буду любити всю вічність
Твій образ душі неземний.
Ти перша надійна зустрічна,
Твій голос душі чарівний.
В безкрайньому всесвіті Мева,
Граційна, прудка ти газель.
Лишися навік королева,
Як синя моя акварель.
Цілую кохане обличчя,
Червоні яскраві вуста…
Твій колір тобі - дуже личить,
Нейтірі, моє ти життя…
03.11.2026 за мотивами 2014
______________________________________________________________________
Синій колір шкіри на’ві — колір шостої чакри-ясновидіння (вона ж — чакра третього ока) — високої духовності,
Історія створення вірша:
В глазах не читается радость,
Но, я вопреки… пронесу,
Душевную яркую младость
И эту для сердца красу.
Любить буду вечность в сознанье,
Твой ангельский лик – неземной.
Ловить буду блики сиянья,
Желаний меж мной и тобой.
В безбрежном просторе Вселенной,
Есть Мир, где бушует апрель.
Останься навек Королевой,
Я нежным мазком акварель,
Оставлю на милом обличье,
Уста заалеют, как мак.
Прошу! – Лишь не будь безразлична
И сделай навстречу мне шаг...
2014
* * *
Акварель* - прозрачные краски,
акварельные тона мягкие, нежные.
Свідоцтво про публікацію: 0052760120261103
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина