Не тисни ти так туго
Без краплі співчуття
Моє сердéнько, туго!
Йди геть без вороття
Із нього, забирайся
Із серця в цюю ж мить
І більш й не наближайся!
З тобою лиш щемить
Воно і гірко плаче,
Мов скривджене дитя.
З тобою світ – неначе
Лиш пекло, і життя
Сенс будь-який втрачає.
З тобою – ліпш не жить,
Та це не означає,
Що я не хочу жить.
Я хочу, ще й як хочу,
Та не з тобою, ні.
З тобою лиш морочу
Життя свого я дні
Та ночі, коротаю
Їх я, але ж цього
Я зовсім не бажаю,
А протягом всього
Свого життя земного
Жадаю в щасті жить.
Я щастя неземного
Відчути прагну. Нить
Мого життя порветься
Колись і вже навік,
Та доти хай всміхнеться
Мені талан і вік
Весь мій нехай сміється,
Аби сміявсь і я,
Допоки серце б’ється,
Весéло, як маля.
Євген Ковальчук, 23. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2026
автор: Євген Ковальчук