Пам’ять знов виколисує дні
Ті, яких уже нам не забути,
Коли ми були в колі рідні,
І яких уже не повернути.
Вона фактами лиш промовля,
Тож нічим її не підкупити.
Має власні зарубки й земля,
Знає все: хто був раб, хто – гнобитель.
Пам’ять знов виколисує дні,
Із якими не хоче прощатись,
Вони різні: веселі й сумні,
Де були ми щасливі й нещасні.
16.10.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2026
автор: Ганна Верес