Наберу у жмені листя золотаве,
Підкину угору - лети величаво.
Підхоплене вітром кружляло у танці,
Усі ми, живі що, - вічні часу бранці.
Молодимось в весну, квітнемо у літі,
Шукаєм рятунку від осені в світі.
Як зима настане, кутає нас в холод,
Відчуваєм нощно до тепла ми голод.
Ласку, ніжність, слово, що зігріє душу,
Щоб лиш негаразди не трясли, мов грушу.
Щоби пережити лихоліття денні,
Аби проминули роки війни темні.
01.11.26
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2026
автор: Валентина Ланевич