Любощі 91

Вчиняєш  деколи  чудеса,
В  грі,  як  заходить  сонце.
Оголена  уся  тіла  краса,
Тасування  буде  солодке.

Ти  ж  спокійніша  у  житті,
Голою  кидаєш  заборони.
Кайфую  у  нашім  злитті,
Долаючи  жаги  рубікони.

Реальні  стають  фантазії,
Котрих  у  тебе  вдосталь.
Оргазму  шалені  вібрації,
Вдоволена  мною  сповна.

По  тіл  контакту  цілунки,
Малинових,  пухких  губ.
Сама  ініціювала  трунки,
Я  в  знемозі  кохання  пут.

18  липня  2025  р.



 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2026
автор: Володимир Кепич