Вчиняєш деколи чудеса,
В грі, як заходить сонце.
Оголена уся тіла краса,
Тасування буде солодке.
Ти ж спокійніша у житті,
Голою кидаєш заборони.
Кайфую у нашім злитті,
Долаючи жаги рубікони.
Реальні стають фантазії,
Котрих у тебе вдосталь.
Оргазму шалені вібрації,
Вдоволена мною сповна.
По тіл контакту цілунки,
Малинових, пухких губ.
Сама ініціювала трунки,
Я в знемозі кохання пут.
18 липня 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2026
автор: Володимир Кепич